А я знову падаю на місяць
І паркет тепліше за твоє люблю
Точно я не той хто буде вічність
А вічність цю Рівняй нулю
А напевно місяць тягне бо в мені весь океан
Я би випив ще чотири всеодно цього замало
Світлофори вже не проти аби їх не впізнавав
Їх не впізнавав
Було б прикольно до ранку
Лишати попіл сніданком