Чере може хвилі сині, як думки мої не спинні, кудись пливуть.
А прогулянки по місту, без твоїх історій стислих, втратили для мене сон.
І як би важко не було на душі, я кожен вечір лиш тобі пишу вірші.
Бо тим його керань в тобі я потонула вголові думан, тебе іще не забула.