Наче дощ падав вниз, а я йшов по дну
Пізно так зрозумів, що в тобі тону
Тягар вразливих слів важив тонну
Вгамувати просив нашу втому
Важкі слова, обіймають кімнату,
Тут нас нема, є лише я і ти.
Із глибини коридорів із втрат.
Лунає біль наче дощ падав вниз,
А я йшов по дну пізно так зрозумів,