Вітер виє, а я у твої вії
Вдивляюся, а за ними Бог
Хоч у небі місяць і сивіє
Любов не постаріє, поки ми вдвох
Старіють люди, старіють мрії
Але не душа і не любов
Як попіл розсипаються надії
У тих, хто свою так і не знайшов
Хай сивина наші голови вкриє
Наче той сніг на початку січня
Ніхто не забере і не закриє
Бо ця любов існуватиме вічність