Вже не з тобою прокинусь
І в очах не залишусь
Світлом сонця вночі
Ти був усім, що я мала
А тепер відпускаю
Я не тримаю, просто лети
День, а в душі ніч без краю
І ніяк не зникає
І чекає на тебе
Ти – мій біль, моя осінь
Моя посмішка й сльози
Моє серце, але вже німе
Ми, як планети
По колу
На різних орбітах і ніби поряд
Прикута в неволі
Чи це моя доля, чи ти моя доля?
Ми, як планети
По колу
На різних орбітах і ніби поряд
Прикута в неволі
Чи це моя доля, чи ти моя доля?
Знов із тобою прокинусь
В твоїх думках я залишусь
Світлом зорі вночі
Знай, серце й досі палає
Бо любов вибачає
Десятки років ночей в самоті
А ніч заховає всі сльози
І Ранкові роси
Змиють всі сподівання мої
А ти був усім, що я мала
А тепер відпускаю
Я не тримаю, просто лети
Теперь уже с тобой не проснусь
И в глазах не останусь
Светом солнца ночью
Ты был всем, что у меня было
А теперь отпускаю
Я не держу, просто лети
День, а в душе ночь без конца
И никак не исчезает
И ждет тебя
Ты – моя боль, моя осень
Моя улыбка и слезы
Мое сердце, но уже немое
Мы, как планеты
По кругу
На разных орбитах и будто рядом
Прикованы в неволе
Это моя судьба, или ты моя судьба?
Мы, как планеты
По кругу
На разных орбитах и будто рядом
Прикованы в неволе
Это моя судьба, или ты моя судьба?
Опять с тобой проснусь
В твоих мыслях я останусь
Светом зари ночью
Знай, сердце до сих пор пылает
Потому что любовь прощает
Десятки лет ночей в одиночестве
А ночь спрячет все слезы
И утренние росы
Смоют все надежды мои
А ты был всем, что у меня было
А теперь отпускаю
Я не держу, просто лети